"Пацієнт здатний переміщувати мишу по екрану просто за допомогою думки", – каже Ілон Маск.
"Світ вже не буде таким, як раніше", – думають багато людей, які це читають.
В кінці січня цього року компанія Neuralink, що належить Ілону Маску, вперше вживила свій чип просто в мозок людини. Ідея в тому, щоб встановити зв'язок між людським мозком та комп'ютером. Приблизно так, як ми з'єднуємо наш ноутбук з принтером, сканером чи іншим пристроєм. Тільки замість ноутбука – людський мозок.
Навіщо це потрібно?
Кажуть, що в майбутньому подібна технологія дозволить керувати автомобілем просто силою думки, можна буде зайти у смартфон не виймаючи його із кишені і, напевно, навіть завантажити відео з YouTube просто собі в мозок. А можна й розширити власну оперативну пам'ять, щоб думати головою краще і швидше.
Все це справді може колись статися.
Але сьогодні чип від Neuralink лише проходить клінічні випробування. Тут треба сказати, що в цивілізованому світі жоден мільярдер не може вживити в голову людині електроніку без дозволу суворого державного регулятора. І, на щастя, у випадку з Neuralink американське FDA такий дозвіл дало.
Ще треба сказати, що проєкт Ілона Маска не є ані першим, ані найуспішнішим серед тих, хто працює з мозковими імплантатами. Але звучить він справді гучніше за інших.
А поки ми обговорюємо перспективи створення "надлюдини", головні задачі таких нейротехнологій – лікувати складні хвороби і підвищити якість життя звичайних людей після важких травм.
Адже переважна більшість із нас без жодних проблем працюють із мишкою чи тачпадом, але паралізованим людям ця розкіш недоступна. Саме їм можуть полегшити життя нові нейротехнології.
"Уявіть, що Стівен Гокінг міг би спілкуватися швидше, ніж друкарка чи аукціоніст. Це і є наша мета", – казав Ілон Маск Раніше.
Що ж, якщо Ілон Маск "робитиме" таких надлюдей – треба йому справді подякувати.
А ми в цьому випуску "Головної обсерваторії" зустрілися зі співзасновником стартапу "Anima", кандидатом біологічних наук, нейробіологом Сергієм Даниловим, щоб поговорити про нейротехнології, їхнє майбутнє та майбутнє людини в світлі цих технології.
Розмовою про Neuralink та подібні розробки ми починаємо цикл із кількох випусків, де будемо говорити про те, як сучасна наука змінює тіло людини. Наприклад, дає йому штучні органи, або й "переписує" гени.
Попереду щось дуже цікаве. Але й дуже небезпечне.
Наука рубати. Як турбота про ліси на словах зводиться до їхнього вирубування на практиці
Поранена земля. Що війна робить з українськими чорноземами
Зелена енергетика проти зелених Карпат. Як вітряки загрожують дикій природі
"Зараз я себе вдосконалю!" Біохакінг: заманливо і слизько
Люба, я відредагував дітей. Генетично модифіковані люди вже можливі, але ще передчасні
Свиняче серце, людське тіло. Чи вирішує ксенотрансплантація проблему нестачі органів для пересадки?
Наввипередки з еволюцією. Як українські науковці змогли приборкати стійкі до антибіотиків бактерії
Обережно – звірі в повітрі. Чому люди справді небезпечні для кажанів
Космічний Новий рік. Як 2024-ий зустріли на Марсі, на Місяці та за орбітою Нептуна
"Найкращі друзі" не лише для дівчат. Науковий погляд на діаманти та інші коштовні камені
Далекий-далекий Південь. Як українці вже два століття досліджують Антарктиду
Коли дерева були великими. Мандрівка карпатськими лісами, яких немає, або скоро не буде
Динозаври відпочивають. Про що розповідають скелети й відбитки тварин у центрі Києва
Екошкіра, будматеріали та препарати від смертельних хвороб: чи достатньо ми знаємо про світ грибів
Одного разу на Місяці. Чому і кому росіяни програли змагання за супутник Землі
Справа Микити Кожум'яки. Хто і коли насправді збудував Змієві вали
«Ось і став я смертю, руйнівником світів». Розмова про «Опенгеймера»
Польотна зона. Як війна впливає на птахів та чому сьогодні їх слід охороняти більше
Природа на екрані. Що заважає розвиватися в Україні документальному кіно про довкілля
Create your
podcast in
minutes
It is Free
DNA Today: A Genetics Podcast
Museum of the Missing
Strange by Nature Podcast
Sasquatch Chronicles
Hidden Brain